Біля хати Василини затоптали трави,
Затоптали буйні трави хлопці кучеряві
Та вертаються додому всі з гарбузами.
Що ж ти робиш, Василино, з цими леґінями?
І співає Верховина, дзвінко пісня лине,
Василино, Василино, люба Василино!
Василино, Василино, файна Василино!
Із краси-води напитись знаю добре, знаю
Та чомусь твоєї хати також не минаю.
Посміхнися, озовися, верховинко люба,
Стану я в твоєму серці золотим відлунням.