Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, що не можна словами сказати
Не можна писати, неможливо зіграти
А тільки мовчати, тихенько мовчати
Давай мовчати про то, що дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати
Давай про мене і про тебе мовчати
Мовчати, аж поки не захочем кричати
Місяць впав, темно в кімнаті
Як добре, що ти навчилась мовчати
Про то, що ніколи не змогла би збрехати
Про то, що ніколи мені не спитатись
Ми будем з тобою у ліжку лежати
Лежати, як сніг – водою стікати
Ми будемо жадно свої сльози ковтати
А з ними слова, яких не сказати
Давай помовчу тобі просто на вушко
Холодною стала чайова кружка
А ми ще маєм, про що помовчати
А ми ще маєм, про що полежати
Як світло проб'ється через наші штори
Ми знову з тобою, як всі заговорим
А поки ще темно є в нашій кімнаті
Давай з тобою будем просто...