Song LAUD - Виринаю

Половина провини моєї
Знаю що прогадав
Певно марно чекав
Суті не помічав
Ти не здатна долати зі мною
Довгий шлях без води
Я не змушую іти
Звикну до самоти
Ззовні все так як я захотів
Але воював завжди проти стін
Глухих, твоїх
Слово на слово множили ми
Склеїти ціле без половини
не вийде, не вийде
Я поставив все на паузу
Вірив що мелодія твоя живе
Іще живе
Ніби став прозорим озером
Ти на дні лиш бачила
Свій силует
Золото монет
Виринаю, виринаю,
я не потону
я від тебе йду
Я від тебе йду
Виринаю, виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду
Завмираю два кроки до раю
Немає сил далі йти
Не придумав мети
Я хотів би як ти
Забувати, не знати жалю
Що на серці люта зима
В жилах кров не текла
Як зі мною була
Так я не той хто
Зорі з небес
Взяв і дістав
В долоні поклав твої
Твої
Запечені рани рвані від слів
І я за весь час тобі не вгодив
Знову, і знову
Я поставив все на паузу
Вірив що мелодія твоя живе
Іще живе
Ніби став прозорим озером
Ти на дні лиш бачила
Свій силует
Золото монет
Виринаю, виринаю,
я не потону
я від тебе йду
Я від тебе йду
Виринаю, виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду
Виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду
Виринаю виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Виринаю, виринаю,
я не потону
я від тебе йду
Я від тебе йду
Виринаю, виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду
Виринаю, виринаю,
я не потону
я від тебе йду (бейбе)
Я від тебе йду
Виринаю, виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду