Знову місяць блукає зоряним небом,
Знову чую крізь сон тихі кроки твої
Я не знаю тебе, я не знаю про тебе
І для чого приходиш з далеких тих днів так багато у тебе хотів запитати
Та напевно як завжди не вистачить слів скільки повзати ще нам а не літати
І для чого приходиш з далеких тих днів
Ти мені пробач я колись народився в свої країні
Ти мені пробач я живу ніби вдома але як емігрант
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині
Ти мені пробач незнайомий мій брат
Ніби все у нас є більше навіть не треба синнє небо і жовте колосся ланів,
А насправді ми просто тікаєм від себе
Ти про це нагадав нам з далеких тих днів
Ти мені пробач я колись народився в свої країні
Ти мені пробач я живу ніби вдома але як емігрант
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині
Ти мені пробач.незнайомий мій брат
І навіки віків повсякчас і нині
Будуть дивитися в нас твої очі сині березові хрести і земля у руїн
І останні слова - "Слава Україні!!!"
Ти мені пробач я колись народився в свої країні
Ти мені пробач я живу ніби вдома але як емігрант
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині
Ти мені пробач.незнайомий мій брат.