Song Morphine Suffering - Поет

Згасає день, сідає сонце
Виходить мрія золота
Спаливши всі мости поета
Що так закоханий в життя
Він думає: Життя надія
Життям керують сни
І навіть в час страждань душевних
Йому не зраджують вони...

Він так жадав змінити, для всіх
Став приреченим поетом утіх.
Взяв перо до рук і вилив біль, свій гріх
Пергамент білий душу майстра зберіг

Скаже хтось: немає суті
Світ існує для людей
Тоді навіщо ми руйнуєм
Свою домівку-світ ідей?
Хай кожен знає, що можливо
Врятувати цілий світ!
Достатньо просто покохати
Рідну землю-серця цвіт

Він так жадав змінити, для всіх
Став приреченим поетом утіх.
Взяв перо до рук і вилив біль, свій гріх
Пергамент білий душу майстра зберіг

Ким ти був весь цей час?
Хто ти? Єдине питання в нас
Що ти залишиш їм?
Де твій зруйнований дім?