Веселі, брате, часи настали
Нове майбутнє дарує день
Чому ж на небі так мало сонця стало?
Чому я далі пишу сумних пісень?
Веселі, брате, часи настали
Ми наближаємось до мети
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку?
Чому я далі з ними не хочу йти?
Веселі, брате, часи настали
На грудях світить нам слави знак
Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили
Душу кинули просто так
Душа прокинулась, та й питає
Сама у себе – чому одна?
Немає в кого спитати - золото замість тата
Замість мами - глуха стіна
І тихо, тихо навколо стало
Кудись поділися голоси
Часи веселі настали, нас лишилось так мало
Ну їх, брате, такі часи
Та нам з тобою своє робити
Відкрити очі і далі йти
І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити
Хто ж тоді, як не ми, брати?