Чимось дивним зустрічає кожний божий день.
Бачив в лісі — пробігає радісний олень.
Переходило дорогу стадо кабанів.
І життя ще подарує безліч гарних днів.
Хтось мене лає-лає,
Зуба на мене має,
Того я посилаю
Під три чорти!
Хата моя не скраю,
Маю музичну зграю,
Як можу так і граю,
І йду на ти!
Розбираю на деталі свій автомобіль.
Як назад зібрать — не знаю! Це мій вічний біль!
Усміхається звабливо втомлене дівча,
А в моїх очах для неї — мудрість і печаль.
Хтось мене лає-лає,
Зуба на мене має,
Того я посилаю
Під три чорти!
Хата моя не скраю,
Маю музичну зграю,
Як можу так і граю,
І йду на ти!
Кажуть, ще так було,
Щоби ніяк не було.
Гигикну, щоб аж загуло —
Усім негараздам на зло!
Хтось мене лає-лає,
Зуба на мене має,
Того я посилаю
Під три чорти!
Хата моя не скраю,
Маю музичну зграю,
Як можу так і граю,
І йду на ти!
Тиняюсь по світу, життєву освіту то тут здобуваю, то там.
Бачу, вбираю, чую, читаю, до чогось додумуюсь сам.
Ставайте до кола — хто сильний, хто кволий, а разом — велика сім'я!
Кидайте проміння буяння-цвітіння, а десь поміж вами і я.
Хтось мене лає-лає,
Зуба на мене має,
Того я посилаю
Під три чорти!
Хата моя не скраю,
Маю музичну зграю,
Як можу так і граю,
І йду на ти!