Song Teren - Позаніч

Вечір надворі ніч наступає
Серце бентежнеє калатає
Темнеє небо зіроньки вкрили
Лютії тіні світ затьмарили
Дай подивитись в яснії очі
Чи досі погляд бачиш дівочий
І в душу твою як в люстерко гляну
Прірву побачу стрімку вогняну
За греблею сонце сідає криваве
Примари спливають з моєї уяви
І стримувать боляче їх і нестерпно
У лють перетворюють біль невичерпний
Зриваю із себе всі маски й прикраси
І замість обличчя жахлива гримаса
Я перетворююся в світлі повні
В химерну потвору і рветься назовні
За греблею сонце сідає криваве
Примари спливають з моєї уяви
Стримувать боляче їх і нестерпно
Вечір надворі ніч наступає
В жилах почвари кров закипає
Темнеє небо зіроньки вкрили
Погляд мій бачиш оскаженілий
В свічадо своє зазирну непомітно
Воно віддзеркалить зворотний бік світла
Вже сутінків час переходить у морок
Здригаюсь і очі я зводжу угору
В свідомості моїй кричать сотні звуків
І дивні створіння хапають за руки
Реальність змішалась з уяви імлою
Важкі ланцюги я тягну за собою
Полуда спадає з очей поступово
Ніколи не буду собою я знову