Ти знаєш, що буде, коли її не стане.
Ти знаєш, що буде, коли вона зникне -
Переможені дощі над опівнічними містми
Забиватимуть легені і гаситимуть вікна.
Вийде вода із застуджених річищ,
Вирвуться біси із підземних сховищ.
Без її гарячих слів тобі триматися нічим.
Ти і сам тепер без неї залишатись не схочеш.
Бийся за неї, вмирай за неї,
За високі мачт, за розхитані реї,
За осінні траси, за її образи,
За гарчі долоні й холодні прикраси.
Все, що ти до цього мав - її солодка відсутність,
Все, що ти до цього мав - її зла неуважність,
Її чорна запеклість і нестримна підступність,
Її втомлена штучність і нескорена справжність.
Все, що можна від сьогодні в тебе буде забрати -
Переписувані спогади і згадки про все це.
Бо для тебе відтепер не буде більшої втрати,
Ніж, прокинувшись, не чути, як звучить її серце.
Всі прокляття, що вона тобі колись говорила,
Всі знання, які вона тобі скидала листами,
Всі ці темні таємниці, всі ці птиці і крила -
Що ти з цим усім робитимеш, якщо її не стане?
Який буде сенс у твоїх сновидіннях,
Яка буде радість у твоєму геройстві,
В твоїх впертих перемогах і нестерпних падіннях,
В твоїй вишептаній вірності і нарваній злості?
Бийся за неї, вмирай за неї,
За високі мачт, за розхитані реї,
За осінні траси, за її образи,
За гарчі долоні й холодні прикраси.