А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир
Пластир до рани
В планах —
Сіяти любов, а діти — ніби провідник: усе тепло іде від них
Ей!
Плавно
Споглядали день і вчили золоті рядки, щоб знали діти стати ким
Я бачу
Коло із осіб, що дітям бруд ховають в хліб, а все дитяче у них стерто
Ей!
Знаєш
Діти — це вода. За відображення шкода, бо діти — то живе люстерко
Так, вони бачать твою суть,
відчувають твій мотив, знають певно, хто є ти
Без примарних павутин між порожніх
та пустих просять неба відпустити дощ
А замріяний казкар поміж волохатих хмар
словом розсипає чари й віщує всім початок
Віщує всім початок
Почнімо все спочатку!
Знов
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Знову на старт, чуєш, доки не пізно
Навколо бруд — так виховує місто
Диха за рогом пихатий містер
А Білосніжка за ним просить їсти
Ось такі казки, не впасти б
За собою будні водять хмуру сіру паству
Люди щось говорять про єднання і про братство
Діти ж віддзеркалювали це, результати — на лице
Знаєш, скільки не ховай — все одно вийде назовні
Зареве худоба, коли ясла будуть повні
Є жага заповнити всередині безодню
Починаєш завтра? А можеш сьогодні
І я вже читаю тобі казку, як скласти пазли, як зняти маску
Слухати й чути, створити чудо, передати досвід
Піднятись вдосвіта й рухатися далі, тільки прямо, до межі:
Зліва буде той, хто поряд тільки зубожів
Справа буде той, хто поряд тільки збагатів
Всі мої слова прості, глянь на себе у воді —
Там є очі, дитячі, щирі, наївні
Пригадай себе, як заспівають треті півні
Цей дитинства смак — він солодкий і він терпкий
Бережи його. Бережи своє люстерко
(А я все читала дітям казку)
(А я все читала дітям казку)
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани