Песня Kroda - Нічного Неба Очі

Чорні примари ночі застелили небосхил
Горять неба очі в безодні темної ночі
Холодне зорей світло наповнило мій зір
Палають неба очі, палають неба очі!

Посеред кромлехів скінчився шлях
І вмить гірська стежина обірвалась в прірву
Застиг на місці я і подих на моїх вустах
Від холоду перетворився в кригу

...Стомлений, я впав на коліна
Посеред сонму каменів навколо
І похитнувся купол неба наді мною
З морозним дзвоном, але я не чув нічого...

І впав я на спину
Та очі мої наповнились зорями
Що осипались немов сніг рясний
Й зимовий дощ із неба хлинув кров'ю...

...І урагани прозрінь, що не підлягають опису, фантастичних ідей, видінь,
колосальних енергій проносяться повз мою земну свідомість - не торкаючись її,
адже не належать цьому світу, - і трансцедентним подихом вриваються в
метафізичний юніверсум духу, породжуючи там космічних масштабів вихри,
перевороти й катастрофи...

Чорні примари ночі застелили небосхил
Горять неба очі в безодні темної ночі
Холодне зорей світло наповнило мій зір
Палають неба очі, палають неба очі!