А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все до купи скласти
Жити без баласту
Жити просто класно
Отже, я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску, де життя як пазли
І воно смугасте, люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир, пластир до рани
В планах — сіяти любов
І діти ніби провідник
Усе тепло іде від них
Ей
Плавно споглядали день
І вчили золоті рядки
Щоб знали діти стати ким
Я бачу коло із усіх
Що дітям бруд ховають в хліб
А все дитяче у них стерто
Ей
Знаєш, діти це вода
За відображення шкода
Бо діти — то живе люстерко
Так, вони бачать твою суть
Відчувають твій мотив
Знають певно хто є ти
Без примарних павутин
Між порожніх та пустих
Просять небо відпустити дощ
(Капає, капає дощ)
А замріяний казкар
Поміж волохатих хмар
Словом розсипає чари
І віщує всім початок
Віщує всім початок
Почнімо все з початку
Знов
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все до купи скласти
Жити без баласту
Жити просто класно
Отже, я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску, де життя як пазли
І воно смугасте, люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир, пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Знову на старт
Чуєш, доки не пізно
Навколо бруд, так виховує місто
Диха за рогом пихатий містер
А Білосніжка за ним просить їсти
Ось такі казки — не впасти б
За собою будні водять хмуру сіру паству
Люди щось говорять про єднання і про братство
Діти ж відзеркалювали це
Результати на лице
Знаєш, скільки не ховай
Все одно вийде на зовні
Зареве худоба, коли ясла будуть повні
Є жага заповнити в середині безодню
Починаєш завтра, а можеш — сьогодні
І я вже читаю тобі казку
Як скласти пазли, як зняти маску
Слухати і чути, створити чудо
Передати досвід, піднятись вдосвіта
Й рухатися далі, тільки прямо, до межі
Зліва буде той, хто поряд тільки зубожів
Справа буде, хто поряд тільки збагатів
Всі мої слова прості
Глянь на себе у воді
Там є очі
Дитячі, щирі, наївні
Пригадай себе, як заспівають треті півні
Цей дитинства смак
Він солодкий і він терпкий
Бережи його, бережи своє люстерко
(А я все читала дітям казку)
(А я все читала дітям казку)
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все до купи скласти
Жити без баласту
Жити просто класно
Отже, я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску, де життя як пазли
І воно смугасте, люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир, пластир до рани
Пластир до рани (пластир до рани)
Пластир до рани (пластир до рани)
Пластир до рани