Тебе наскрізь - мене напів.
Тобі до сліз, а мені
Твої обійми затісні.
Я вже забула як ми
Носили море в головах,
Читали вірші по очах,
Зривали квіти, а тепер
Так пусто, ніби хтось все стер.
Не стримуй хвилю на піску,
І не ховай в ній душу.
І так все море забере,
А хвиля друга буде.
Не зупинили ми одну,
А може не схотіли,
І так все море забере,
Як би ми не любили.
Чи так хотіли ми, чи ні,
А ті вірші вже на дні.
І тільки хвилею на мить
Їх повиносить колись.
І заговорять в голові
Слова прості на самоті,
І очі рідні, що тоді
Мене просили: "Не йди".
Не стримуй хвилю на піску,
І не ховай в ній душу.
І так все море забере,
А хвиля друга буде.
Не зупинили ми одну,
А може не схотіли,
І так все море забере,
Як би ми не любили.
Не стримуй хвилю на піску,
І не ховай в ній душу.
І так все море забере,
А хвиля друга буде.
Не зупинили ми одну,
А може не схотіли,
І так все море забере,
Як би ми не любили.