Пісня Ірина Білик і Віктор Бронюк - Не цілуй

Ти писала листи Святому Валентину,
Написала бажання одне-єдине,
Але не знала адреси, куди відправити.
Він тебе цілував, ти його цілувала,
Він тебе кохав, ти його не кохала,
Боялась правду сказати, щоб його не образити.

Не цілуй, не цілуй, не цілуй, коли не любиш,
Ти ж на ранок все забудеш, ти усе забудеш.
Не кохай, не кохай, як не віриш у кохання,
Перша фраза як остання, перша і остання.

Тобі хотілось тепла, ти зігрітись хотіла,
Ти тулилась до його гарячого тіла
І намагалась бій серця його почути.
А на ранок боялась докору совісті,
Але ми герої із різної повісті,
Де за сценарієм вранці нам разом не бути.

Не цілуй, не цілуй, не цілуй коли не любиш,
Ти ж на ранок все забудеш, ти усе забудеш.
Не кохай, не кохай, як не віриш у кохання,
Догорає ніч остання, перша і остання.

Не цілуй, не цілуй, не цілуй коли не любиш,
Ти ж на ранок все забудеш, ти усе забудеш.
Не кохай, не кохай, як не віриш у кохання,
Догорає ніч остання, перша і остання.