Пісня Олександр Пономарьов - Чомусь так гірко плакала вона

Вже серце виривалося з тенет
і прагнуло відчути подих волі
Знайти хвилинку радості у долі
Шукати між зірок і між планет,
Між зірок і між планет
Чомусь так гурко плакала вона
Ховаючи обличчя у долонях
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна
Чомусь так гірко плакала вона
І сльози витирала мов дитина
Покарана за провину
Покарана, залишена одна
Покарана, залишена одна
Чомусь так гурко плакала вона
Ховаючи обличчя у долонях
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна
Зруйнована всесильним почуттям
Та втомлена самотнім існуванням
Чи варто говорити про кохання
Тоді, коли прощаєшся з життям
Чомусь так гурко плакала вона
Ховаючи обличчя у долонях
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна