Пісня Teren - Мара

Пусти мене, мужу, до броду по воду
До броду по воду, до свого роду.
Не буду казати, як стануть питати,
Як найдуть сльози - вийду із хати
Темно і тихо навкруги.
Річки розмито береги.
Лиш світло в повні прониже скрізь.
Ти повертаєшся через ліс.
Я за тобою стежила,
Чари плела мереживом.
Тут ти сьогодні пропадеш.
Більше від мене не втечеш.
Біда за бідою, жура за журою.
Дала мене матір заміж молодою.
За лісом не бачу, за вітром не чую,
За лихим мужем дома не ночую.
Пусти мене, мужу, до броду по воду,
До броду по воду, до свого роду.
Не буду казати, як стануть питати,
Як найдуть сльози - вийду із хати
Цього нікому не розкажу,
Квіти на тобі я посаджу.
Ліс у обійми свої візьме,
Звідси не чує ніхто тебе.
Я твоя мара, твоя біда.
І вже не лишиться ні сліда.
Цей ліс для тебе тепер, як дім -
Лежати вічно ти будеш в нім.
Біда за бідою, жура за журою.
Дала мене матір заміж молодою.
За лісом не бачу, за вітром не чую,
За лихим мужем дома не ночую.
Пусти мене, мужу, до броду по воду,
До броду по воду, до свого роду.
Не буду казати, як стануть питати,
Як найдуть сльози - вийду із хати
Біда за бідою, жура за журою.
Дала мене матір заміж молодою.
За лісом не бачу, за вітром не чую,
За лихим мужем дома не ночую.
Пусти мене, мужу, до броду по воду,
До броду по воду, до свого роду.
Не буду казати, як стануть питати,
Як найдуть сльози - вийду із хати
Скоро світанок настає,
Сонце за обрієм вже встає.
Я розчиняюся уночі.
Про те, що сталося ліс мовчить.