Осінь надійшла в серпня перецвіт,
Осінь надійшла – озирнувся світ
В пахощах садів ти така одна,
Ти – моя весна...
В таїні багать, у зажурі трав,
В павутинні зір, тремкоті заграв,
В першим подиху нашого вікна
Ти – моя весна...
Осінь надійшла віхолою дум,
Раптом принесла невимовний сум
В тихих радощах пісня голосна
Ти – моя весна...
З повним місяцем у полоні хмар
Враз перегорне небо календар –
Рідна без прикрас серцю вишина...
Там, за обрієм Сонце засина...
(Ти моя весна, ти моя весна)
У моїм житті ти така одна...
Там, за обрієм Сонце засина...
(Ти моя весна, ти моя весна)
В цілім світі ти – одна...
Осінь надійшла, відлітаєш ти
Осінь без вагань просить: Відпусти!
І чия у цім, не збагну, вина
Ти моя весна...
В стежках, де сліди шепіт огорта,
Де в обійми знов тягне самота
І з останніх сил ще бринить струна...
Там, за обрієм Сонце засина...
(Ти моя весна, ти моя весна)
У моїм житті ти така одна...
Там, за обрієм Сонце засина...
(Ти моя весна, ти моя весна)
В цілім світі ти – одна...