Ти Всесвітом моїм вже став, як я хотіла
запалив мрії у душі, вона горіла.
Ніщо не має сенс життя, лише кохання
як звук весни, в думках моїх, твої бажання.
Це серця стук в мені, поглянь,
за мною тихо тінню стань.
А нас кохають ночі весняні,
а нас чекають квітучі сади.
А нас кохають зорі світанку,
і вже не самотні прокинемось зранку ми.
Гарячий погляд в сіру даль
розкаже про мою печаль.
Обійми теплі розведеш,
печаль холодну проженеш.
Тікає подих із грудей, а серце рветься,
коли мене твоя рука в думках торкнеться.
Цей ніжний дотик сильних рук
дарує смак солодких мук.
А нас кохають ночі весняні,
а нас чекають квітучі сади.
А нас кохають зорі світанку,
і вже не самотні прокинемось зранку ми.
Не заради себе світить сонце,
не заради себе тече вода.
Жити не для себе, звичайно, не просто,
просто відчуй як нас щиро кохають ...
А нас кохають ночі весняні,
а нас чекають квітучі сади.
А нас кохають зорі світанку,
і вже не самотні прокинемось зранку ми.