Пісня Фіолет - Морфій

Ти стукаєш в скронях моїх,
Вершини гірські через сни і до завтра.
Без шансів, без болю,
Без тебе, без них.
Волосся твоє
Заплетуть чорні айстри.
Я падаю, падаю, падаю, падаю в небо.
Я річка і дно, ти мій берег і радості пірс.
І скільки нам треба грошей, щоб сховатись від себе?
Чи нам треба морфій і ліс, найдрімучіших ліс?

Я падаю в небо
І скільки нам треба
Я падаю в небо
І скільки нам треба

У снах наших ходять до нас ті, кого вже немає
Ти робиш їм каву, я віскі їм ставлю на стіл
Всі ті, хто родилися в пеклі, гуляють по раю
Для крил моїх світу не стане ні голок, ні стріл

Я падаю в небо
Я річка і дно, ти мій берег і радості пірс
І скільки нам треба?
Чи нам треба морфій і ліс?

Я падаю в небо
І скільки нам треба
Я падаю в небо
І скільки нам треба