Не прошепочу "бувай"
І не скажу "до побачення".
Дзвенить останній трамвай,
Я не попрошу пробачення.
Не дивись,
Як капають сльози,
Як капають сльози,
Як плачу я.
Ти не злись – все було серйозно
Та інший у мене пункт призначення.
Бо люди як літаки –
Маршрути різні у просторі.
Усі ми одинаки
В безмежній вічності космосу.
Не дивись,
Як капають сльози,
Як капають сльози,
Як плачу я.
Ти не злись – все було серйозно
Та інший у мене пункт призначення.
Не дивись,
Як капають сльози,
Як капають сльози,
Як плачу я.
Ти не злись – все було серйозно
Та інший у мене пункт призначення.
Не дивись,
Як капають сльози,
Як капають сльози,
Як плачу я.
Ти не злись – все було серйозно
Та інший у мене пункт призначення.
Не дивись,
Як капають сльози,
Як капають сльози,
Як плачу я.
Ти не злись – все було серйозно
Та інший у мене пункт призначення.